2 квітня – 217 років з дня народження Ганса Крістіана Андерсена

 Чи знайдеться у світі таке місто, такий куток, де б не було книжок чудового казкаря — Андерсена! І чи знайдеться в культурному світі таке людське серце, в заповітній глибині якого не було б місця для любові до цього дивовижного письменника? З перших днів нашого дитинства, щойно ми починаємо вивчати світ, у наше життя входить великий казкар і, як рівний із рівними, говорить із нами про те, чому ми служимо всім своїм життям, — про Правду, що перемагає Неправду, про Справедливість, що тріумфує над Несправедливістю, про велич людини-трудівника, про народ, вірним сином якого ти повинен бути.  Не тільки цікавість, не тільки високий політ фантазії зробили казки Ганса Крістіана Андерсена улюбленими для всіх його читачів, — вони потрібні людству, вони допомагають жити, розкривають очі дитині й навчають дорослого бачити далі та глибше.

Цікаві факти з життя відомого казкаря світу

  • Ганс Крістіан Андерсен народився 2 квітня 1805 року в маленькому містечку Оденсе на острові Фюн, у родині бідняка-шевця. Хлопчик рано втратив батька, і 1819 року мати змушена була відпровадити його в Копенгаген, аби Ганс Крістіан сам торував собі шлях у життя. Андерсен живе впроголодь, у нестатках, дуже багато, але безсистемно читає, «віддаючи за читання в бібліотеці ті гроші, на які треба було обідати», як він сам про це згадував.
  • 1822 року Андерсену вдалося виклопотати маленьку стипендію, і він залишає Копенгаген, аби вступити в другий клас гімназії в місті Слагельсі, яку закінчив 1828 року. 20-ті роки — період літературного учнівства майбутнього письменника. В Андерсена були цілі роки душевної невизначеності й болісних пошуків свого справжнього шляху. «Як горець вибирає сходинки в гранітній скелі, — говорив про себе на старість Андерсен, — так я повільно й тяжко завойовував своє місце в літературі».
  • Андерсен безперервно подорожував і, де б він не був, завжди знайомився зі своїми улюбленими письменниками, поетами, музикантами й художниками. Такі знайомства вважав не лише природними, а просто необхідними. Блискучий розум і талант великих сучасників наповнював його відчуттям свіжості та власної сили. І в цьому тривалому світлому хвилюванні, у постійній зміні країн, міст і попутників, у хвилях «дорожньої поезії», у надзвичайних зустрічах і не менш надзвичайних роздумах минуло все життя Андерсена. Він писав усюди, де його осідала жага писати. Хто злічить, скільки подряпин залишило його швидке перо на олов’яних чорнильницях у готелях Рима й Парижа, Афін і Константинополя, Лондона й Амстердама!
  • Андерсен багато разів об’їздив усю Європу, був у Малій Азії і навіть в Африці. Але найчастіше і найбільше він бував в Італії. Рим став для нього, як і для багатьох письменників та художників, другою батьківщиною.

Андерсен був власником автографа Олександра Сергійовича Пушкіна. Відомо, що, будучи молодшим сучасником великого російського поета, Андерсен дуже просив добути для нього пушкінський автограф, який і був йому доставлений. Андерсен дбайливо зберігав підписану поетом “Елегію” 1816 року до кінця життя, а тепер вона знаходиться в колекції Датської Королівської бібліотеки…