Народилася 31 березня (13 квітня) 1906 року в Полтаві.
Оксана Іваненко написала кілька десятків книжок оповідань, повістей і казок для дітей та юнацтва. Серед них: «Майка та жабка» (1930), «Дитячий садок». (1931), «Черевички» (1933), «Лісові казки» (1934), «Великі очі» (1936), «Джмелик» (1937), «Три бажання» (1940), «Куди літав журавлик» (1947), «Казки» (1958) та ін. Ці твори розкривають людське життя, допомагають пізнати красу рідної природи.
У більших її творах — повістях і романах — розповідається про видатних діячів культури, відомих письменників. Сюди належать повісті «Друкар книг небачених» (1947, про І. Федорова), «Богдан Хмельницький» (1954), романи «Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини опубліковані 1939, про життя Тараса Шевченка), «Марія» (1973, про Марка Вовчка).
Оксана Іваненко цікаві факти
Її батько Дмитро Іваненко був журналістом та письменником, а мати вчителькою. У Оксани був брат Дмитро.
Дитинство Оксани проходило у творчій родині. Вона любила читати. У чотири роки дівчинка могла читати, незабаром – писати, а в шість років почала видавати власний журнал «Гриб».
Бабуся Оксани була вчителькою німецької та французької, тому дівчина добре знала ці мови і в дорослому житті перекладала твори з цих мов.
Родина Іваненків жила недалеко від театру і не пропускала жодної вистави.
Оксана з дитинства мріяла стати вчителькою.
Під час навчання в Харківському інституті народної освіти Оксана познайомилася з Наталією Забілою, яка стала її кращою подругою. Дівчата мали багато спільного: Наталія була з аристократичної родини, а дід Оксани колись купив собі особисте дворянство, так стала дівчина дворянкою. Відомо, як радянці ненавиділи дворян, українських письменників та ще й жінок.
Над романом «Тарасові шляхи» письменниця працювала понад 20 років… Коли Оксана дізналася, що поблизу Полтави розташовано дитячу колонію, яку очолював хороший знайомий її матері, А.С.Макаренко. Оксана Іваненко влаштувалася вихователькою у колонії.
